Лют 26
2009

О мово рідна, солов’їна, калинова!

Ти мова козаків, гетьманів, кріпаків.

Ти наша, наша рідна мова.

Ти з нами вже віки-віків.

Ти бачила усі поразки й перемоги,

Ти бачила роки неволі, роки гніту,

Як українці ворогам кланялись в ноги,

Як в муках й голоді раділи літу.

Ти пережила всі знущання над собою-

Як нарід наш на рідній землі ревно

Примушували говорити мовою чужою,

Як ні: людина- пусте місце, все даремно.

Тепер, нарешті, незалежна Україна-

На кожнім перехресті це кричать.

Що Україна вільна знає кожна вже дитина,

Та сленги все одно із людських уст летять.

О мово рідна, солов’їна, калинова!

Ти мова гетьманів! Ти мова козаків!

Ти наша, наша рідна мова! Ти знами вже віки-віків.

Ти пережила біди, лихоліття,

Ти не зважаєш ні нащо- живеш.

Живеш вже довго, не одне століття.

Я вірю: ти і це переживеш!

Ти будеш довго, довго іще жити,

І будуть ще усі тебе любити!

Tags: