А річка тече!

Річка тече. Тече й не перестане.

Текла, тече й тектиме ще тоді,

коли на світі нас уже не стане,

і зміниться багато на Землі.

 

Минають дні, минають пори року,

Вмирають звірі, люди, цілі села,

З"являються нові-такі, що аж нівроку…

А річечка біжить собі весело.

 

Шумить, дзюркоче–як саме життя.

І тут бурлить, там–шепче під вербою.

І плине,  немов час–без вороття.

І довго тішитиме нас з тобою!