Сонечко

Вже щебету птахів не чути…

І часто дрібний дощик шелестить…

Вже осінь. Скільки літу бути?

І лист барвистий з дерева летить…

Напевне, падав дощик кольоровий,

Бо хто ж тоді розфарбував  все  навкруги?

Чому ж тоді лист жовтий і червоний

На землю  плавно падає згори?

Паде листочок клена чи калини-

І хай навколо зачека весь світ…

Бо вітер, як та матінка дитину,

Кладе листок в колиску у траві.

А ця трава–тепленька, мов перина,

Шовкова, різнобарвна, як килим.

І спати йде туди один листок-дитина,

А інший планерує вже за ним.

Аж з-за хмаринки сонце вибігає

І з неба– глип, весело, навкруги.

Поганої пори  в році немає,

Бо кожна з них чудова. Ти диви!

Tags: Весела осінь різнокольорова